Історія появи Образа сягає стародавньої Русі XIII століття і пов'язана з князем Ярославом Всеволодовичем (батько святого князя Олександра Невського), який у хрещенні іменований Феодором на честь святого воїна Феодора Стратилата. Саме тому ікона названа "Феодорівською".

До цього святий Образ був виявлений чудесним чином у старовинній каплиці недалеко від Городка, де пізніше побудували монастир із головною святинею - Феодорівською іконою Пресвятої Богородиці. Її знайшов святий князь Юрій Всеволодович (брат князя Ярослава), однак він загинув у битві з татарами 1238 року, після чого ікону "успадкував" князь Ярослав-Феодор.

Цією іконою Божої Матері він пізніше благословив шлюб Олександра Невського з княжною Брячиславою.

Таким чином, ікона передавалася в роді Всеволодовичів до князя Василя, який був наймолодшим. Він княжив у Костромі, звідки 1272 року він розгромив татарську навалу на чолі з сяючою на той момент Феодорівською іконою.

Чудотворний Образ відзначений як шанована святиня династії Романових. 1613 року Феодорівською іконою благословили Михайла Романова на царювання. Після цієї події з'явилися її численні списки.