Розпочата ще в передреволюційні роки секуляризація російського суспільства робила актуальною місію не тільки серед нехристиянських народів, але і серед людей, що народилися в православних сім'ях. На місіонерських з'їздах і в ході підготовки до Собору ця задача була поставлена. А за радянських часів саме ця форма місіонерської діяльності виявилася затребуваною.
Місія - це завжди відповідь на виклики часу, тому місіонерські методики застарівають дуже швидко. В якій же мірі місіонерський досвід початку ХХ століття є актуальним сьогодні?