Ікона Богородиці “Спорителька хлібів” була написана відносно недавно — у другій половині XIX ст. На відміну від багатьох інших образів Пресвятої Діви Марії, це зображення не має шлейфу стародавніх оповідей, історій і чудес. Проте сила співприсутності з нею Божої Матері не стає від цього меншою. Достатньо сказати, що вже в наступному році після написання образа від нього звершилося чудо. Так, 1891 р., коли по всій Росії прокотилася хвиля голоду через неврожай, у Калузькій області й на полях Шамординської обителі урожай хліба був незвичайно багатим!

Сама назва чудотворного образа “Спорителька хлібів” вимагає невеличкого пояснення. Слово “спорити” спрадавна означало “сприяти, покращувати, удобрювати”. Таким чином, Матір Божа постає як Помічниця людям у їхніх трудах для здобуття хліба насущного. На іконі Владичиця світу зображена сидячою на хмарах. Її руки підняті у благословляючому русі. Внизу простягається поле, а на ньому серед квітів і трав лежать і стоять снопи жита. Думка написати це поле, та й сама назва образа, а також тлумачення його глибинних значень належать преподобному Амвросію Оптинському (1812–1891).

Сьогодні цей чудотворний образ Божої Матері дуже шанований серед православних християн. І хоча оригінал святині було загублено, на честь ікони зводяться храми, пишуться численні списки, складаються богослужбові тексти. Створено й окремий акафіст на честь ікони Божої Матері “Спорителька хлібів”. Слова приспіву до кожного ікосу акафіста “Радуйся, Благодатная, Господь с Тобою! Подаждь и нам недостойным росу благодати Твоея и яви милосердие Твое!” завжди промовляються особливо благоговійно, також і на згадку про їхнього автора — преподобного старця Амвросія Оптинського, і, звичайно ж, на знак пошанування заступництва Царицею Небесною роду людського.

Розмір: 24х32 см

Матеріал: натуральне дерево липа, дубові шпуги, кований гачок.

ВАЖЛИВО! Високоякісне зображення вимагає делікатного догляду (обережно протирати сухою / вологою ганчіркою без застосування миючих засобів).