Ікона «Свята Трійця»

Історія та іконографія

Найперше зображення Святої Трійці – фреска ще з ранньохристиянських катакомб 2 століття н.е.. Вона була досить простою та символічною – троє ангелів-юнаків у білих одежах прийшли до Авраама, який чествує їх під Мамврійським дубом.

З плином часу іконографія нагромаджувала в собі композиційні елементи та сакральні символи, вдосконалюючи сюжет. Проте коли на іконі зʼявилася велика кількість біблійних персонажів та другорядних предметів, втратився сенс ікони. Ікону навіть перейменували на «Гостинність Авраама».

Ікона Святої Трійці використовується у монументальних розписах храму, присутня у центрі традиційного іконостасу, використовується як храмова ікона або як Образ для домашньої молитви.

Весь простір композиції займають три ангели, що сидять за трапезою. Перший одягнений в ніжно-рожевий одяг, другий у традиційні ризи для Спасителя, а третій – у зелених одежах. Деякі отці Церкви та іконографи вважають, що Ангели відповідно є Богом Отцем, Богом Сином та Богом Духом Святим.

На столі стоїть чаша з головою жертовного тільця.

За спиною середнього ангела росте дерево (Мамврійський дуб), що символізує Хрест Господній. Також місто та гора за спинам двох інших ангелів символізують Єрусалим та Голгофу відповідно.

Ці зображені особливості можемо помітити на іконах авторства М. Шешукова та С. Вандаловського.