Святий Миколай Мирлікійський Чудотворець

Житіє

Святий Миколай народився близько 260 року у римській провінції Лікія. Його батьки, християни Феофан і Нонна, були із заможного роду, але жили скромно.

Майбутній святитель з дитинства був старанним і проявляв неабиякий інтерес до духовної християнської літератури. Він міг днями і ночами сидіти у храмі, вивчати Святе Письмо та молитися Господу.

Коли рідний дядько хлопчика, єпископ Миколай Патарський помітив його бажання пізнання Бога і прагнення святості, – висвятив його у клірика, а згодом у сан священника. Пізніше, за Божим велінням, місцеве духовенство обрало його архієпископом. Це сталося так: Господь, по молитві ради отців, сказав вранці прийти до храму і подивитися – хто зайде першим до храму, той буде новим єпископом. Ним виявився святитель Миколай.

Він вів аскетичний спосіб життя, ніколи не вживав мʼяса і їв лише один раз на день, увечері, а також одягався дуже просто.

Його будинок був відкритий для усіх, хто приходив до нього за порадою, молитвою, з подякою, чи потребою. В акафісті святому Миколаю співають, що він був «сиротам – батько, жебракам – милостивий благодійник, тим, хто плаче, – утішитель, скривдженим – захисник».

Мало кому відомий факт, що святитель жив за часів правління гонителів християн, Діоклетіана і Максиміана. Але єпископ ніколи не боявся і не переставав проповідувати слово Боже. Одного разу його навіть увʼязнили та піддали мукам. Проте Господь укріпляв свого подвижника під час тривалого перебування у тюрмі. Святитель Миколай із честю проходив усі випробування і надихав, наставляв інших вʼязнів у благочесті та Православʼї.

Як ревний християнин, святий Миколай зруйнував язичницький храм Артеміди, а також багато інших капищ ідолів. 325 року на Вселенському соборі він не допустив поширення аріанської єресі, що заперечувала рівність іпостасей Святої Трійці.

Одне із чудес, яке сталося під час життя святителя Миколая повіствує про таке: у місті Мирі, де проживав він, один чиновник непомірно підвищив податки для городян, щоб дошкулити єпископу. Але єпископ зі смиренням пішов до боголюбивого імператора Костянтина, який вислухав і видав указ про фіксований податок у 100 солідів на рік. Їхати додому було довго, тож Миколай помолився і кинув лист, закритий в очеретині, у море. Вночі святий явився одному зі священників і наказав після служби зійти до берега, знайти тростину із листом та оголосити привселюдно про зменшення податків. Так Миколай Чудотворець захистив свою паству від несправедливості та бідності.

І ще багато чудес було явлено молитвами і святістю єпископа Миколая, зокрема, про зерно, вага якого не зменшилася після відвантаження моряками для Лівії, у якій настав голод, а також порятунок трьох дівиць, батько яких збіднів і не мав можливості видати їх заміж.

Святий подвижник дожив до старості і після недовгої хвороби представ перед Господом. На його поховання прийшло усе місто, а від мощей до сьогодні звершуються численні чудеса.