Святий Миколай Мирлікійський Чудотворець

Житіє

Святий Миколай народився у знатній і багатій родині, у сімʼї Феофана і Нонни, смиренних християн, які ніколи не прагнули до розкоші.

Ще з його народження Господь показав оточуючим, що він буде святим. Під час хрещення, будучи малюком, він простояв у купелі три години, а також відмовлявся у середу і пʼятницю від молока.

Вихований у християнському середовищі, він отримав гарну освіту, але найбільше його цікавило вивчення Святого Письма та духовної літератури.

Після смерті батьків святий Миколай роздав свою спадщину бідним та нужденним.

Святим отцям було відкрито імʼя того, кому Господь хоче доручити Мирлікійську паству після смерті правлячого єпископа. Тому чудесним чином у молодому віці святому Миколаю доручили єпископську кафедру, хоча це було майже неможливо на той час. Попередньо, його дядько, єпископ Миколай Патарський, висвятив його на читця, диякона та пресвітера.

Не зважаючи на милосердний характер, святитель Миколай був палким поборником істини та чистоти православної віри. Так він був одним із 318 учасників Першого Вселенського Собору і під час виступу проти Арія-відступника вдарив його по щоці, за що був взятий під варту та позбавлений святительського сану. Але вночі святим отцям-старійшинам було видіння, що Миколаю дали омофор та Євангеліє власноруч Господь із Богородицею, тому негайно було прийнято рішення повернути йому архієрейський сан.

Святитель Миколай жив не лише заради свого спасіння, а насамперед – для спасіння інших. Зазвичай він творив добрі справи і проявляв милість до нужденних таємно. Але після призначення єпископом, він робив це відкрито, щоб послужити прикладом для своєї пастви.

Власне, історія порятунку трьох дочок збіднілого багача дала початок усесвітній традиції дарувати подарунки дітям у день пошанування святого Миколая Чудотворця, на спомин того, як він тричі таємно підкидав мішечок золота для приданого дівчат.

Святий Миколай мирно відійшов до Господа у поважному віці. Це сталося близько 340 року. Але досі він допомагає усім, хто звертається до нього.