Місія є одним з основних завдань Церкви. Місіонерська діяльність Російської Церкви передреволюційних років оцінюється по-різному. Чи усвідомлював церковний народ відбуваються в житті країни зміни, в кінцевому рахунку призвели до катастрофи 1917 роки? Чи намагалися проповідники освоїти ту мову, який звикла чути російська інтелігенція? Чи ефективною була діяльність православних місіонерів? А.Г. Кравецкий розглядає місіонерські дискусії періоду підготовки до Всеросійському Церковному Собору 1917-1918 рр. і документи самого Собору.

Розпочата ще в передреволюційні роки секуляризація російського суспільства робила актуальною місію не тільки серед нехристиянських народів, але і серед людей, що народилися в православних сім'ях. На місіонерських з'їздах і в ході підготовки до Собору ця задача була поставлена. А за радянських часів саме ця форма місіонерської діяльності виявилася затребуваною.

Місія - це завжди відповідь на виклики часу, тому місіонерські методики застарівають дуже швидко. В якій же мірі місіонерський досвід початку ХХ століття є актуальним сьогодні?