Свята гора Афонська, яка удостоїлася бути жеребом євангельської проповіді Пресвятої Пані Діви Богородиці, по Її правдивим обітницею, була і є та, звичайно, і щоб повна предметом Її любові і промислу про всіх присвятили себе в ній працям подвижницького життя. Незліченні досліди виправдали і виправдовують Її божественне обітницю. З материнською дбайливістю Назір святу гору Афонську, як Своє спадщина, Богоматір в деяких випадках іноді явно і чуттєво була і є вимагає від Нея допомоги; іноді-же незвичайними ознаками від божественного Свого лику, на святих іконах зображеного, виявляла невимовної Свою благість і державне заступництво і промисел; а всього понад незримо і таємниче виливає Вона благодатні дари Свої на Свій євангельський жереб і на удостоїлися в ньому проходити шлях життєвий під хрестом чернечого самовідданості, і царює над ними, як Цариця неба і землі. Не входячи в докладний огляд історичних відомостей про незліченні чудеса, скоєних тут по-різному Пресвятою Дівою Богородицею, ми звертаємо тепер увагу благочестивого читача на чудотворні Її ікони, що прославилися на святій горі Афонській незвичайними подіями, і виливають відраду в серці кожного християнина, а тим більше- християнина-грішника. Але при цьому оповідь про чудотворні ікони Владичиці ми неізлішнім почли докласти тут також повчальні і втішні повісті про таких-же іконах та інших Святих, які беруть видиме і живу участь в материнському Її піклуванні про євангельському Її жеребки.

Поважний автор «Листів зі Сходу» так виражається за святу гору Афонської: «у Святій Горі проявляється особлива любов Матері Божої до обраного Своєму скуштують! Історія Афона є ніби літопис посмертного проживання на землі Пречистої Діви. На кожному кроці, в кожній обителі є чудотворна Її ікона і якесь переказ про видиме Її заступництво. У Лаврі Вона хоче бути ікономіссою; в Хіландарі не велить ставити Ігумена, Сама заступаючи його місце; в Іверської обителі смиренно робиться вратарниця, вважаючи за краще малу прівратную церква великому собору, і там божественна Вратарница, багатьох призводить до спасіння через хранімия Нею врата »(див. ч. I, стор. 124).