Ця книга знайомить читача зі світлою особистістю святителя Луки (в миру Валентина Феліксовича Войно-Ясенецького, 1877-1961), архієпископа Сімферопольського. Він був не тільки чудовим пастирем, а й видатним лікарем-хірургом, професором, лауреатом Сталінської премії з медицини першого ступеня (1946). Священство і єпископський сан він приймає в найстрашніші для Церкви роки. На його долю випало те, що пережив будь-який російський православний архієрей першої половини XX століття: паплюження, тюрми, табори, заслання, вигнання, тортури.
Я полюбив страждання, - писав він в одному зі своїх листів. Цими словами і названа книга його спогадів.