Перенесемося думкою, дорогі, на те священне місце, де відбулося Хрещення Господа нашого Ісуса Христа. І ось перед нашим поглядом постає глибоко повчальна, дивовижна, повна Божественної величі картина Йорданського події. Коли Ісусу Христу минуло 30 років, Він прийшов до Йордану, де Іоанн хрестив народ, і сказав, що Він теж прийшов хреститися. Бог відкрив Іоанну, Хто це підійшов до нього, і він вигукнув: «Мені треба хреститися від Тебе». Але Ісус відповів: «Не стримуй Мене, бо так маємо ми виконати волю Божу». При цих словах Він зійшов у воду, і коли Він занурився, то відкрилось небо і Святий Дух зійшов на Нього у вигляді голуба та почувся Голос Бога Отця: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав».

 

Іоанн хрестив народ хрещенням покаяння. Але невже і у Безгрішної, Святійшої Боголюдини Ісуса Христа були гріхи, були такі звички? Зрозуміло, що - ні. У Нього не було гріхів. Він не мав у чому каятися... Так, у Нього не було Своїх особистих гріхів, але на Його Божественній совісті тяжів світової гріх. Засновник Нового Царства, де основа - самовіддана любов, по якій пізнаються і члени цього Царства, з самого початку Свого служіння дає світові зразок цієї любові. Як пастир, коли перед ним кається грішник - духовний син, бере на себе його серцеві, покаянні страждання і підносить цей плач до Господа як би свій власний, так і Христос, Божий Пастир, коли застогнала Палестина покаянними криками, Всевидячим Оком Своїм бачачи всю безодню гріховного світу, схилив Свою Главу під руку Предтечі, складаючи під неї Свою молитву про це покаяння і про очищення гріхів світу. Ось, дорогі, як треба любити ближніх! Треба страждати їх скорботами, вболівати разом з ними. Дивне видовище! Цар Всесвіту приймає хрещення від раба, Творець морів і вод потребує води хрещення, Той, що тримає рукою всю тварь схиляється під руку Предтечі. І все - заради нас, людей! Бог стає як найменший з усіх синів людських. Ось яка Христова любов. Ось у чому закон, ось у чому правда цієї любові.

 

Любити ближнього можна не інакше і не раніше, ніж в нашому серці буде відкинуте всяке самолюбство, всяка гордість. Той, хто не вміє змиритися перед рабом своїм заради порятунку ближнього, хто не вміє забувати про себе, коли справа йде про благо ближнього, той не має в собі духу істинного смирення, а де немає смирення, не може бути ніякої чесноти. А тут, як би бажаючи посилити страждання Ісуса Христа, Сам Бог Отець мовить з неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав», а Дух Святий сходить у вигляді голуба. І Сей-то Істинний Син Божий, повнота Духа Святого упокорюється, навчаючи і всіх нас цього смирення. Йдемо, дорогі, та побачимо Христа Спасителя, що приймає хрещення від Предтечі в струменях Йорданських; прийдіть, зустрінемо Владику, що нам являється. Амінь.

 

Святий Олексій Мечев

 

1915 р, січень