Матеріал: срібло 925◦, позолота 999◦
Вага: 7,0 грам
Розмір: 39*24 мм
Техніка виконання: лиття, позолота, чорніння, ручна робота.
Молитва: «Хресту твоєму поклоняємось, Христе, чесному хранителю світу, спасенню нас, грішних, вірним перемозі»
Лицьова сторона хреста за традицією присвячена Ісусу Христу. Господь зображений розіп'ятим на Хресті на горі Голгофі, що символізує кам'янисте піднесення. Голгофа з арамейської перекладається як «лоб, череп». За переказами на цій горі була могила Адама, відродженого хресним подвигом Спасителя. Череп Адама зазвичай зображується у невеликій печері на підставі Хреста. Над головою Господа на поперечній перекладині напис «Інці». На Хресті Господньому була прибита табличка: «Ісус Назарей Цар Юдейський». Цим написом юдеї хотіли посміятися з Христа, не знаючи, що розпинають істинного Царя всіх царів. Зазнавши мук на Хресті, Господь викупив гріхи людей, і, воскреснувши з мертвих, переміг смерть. Тому поруч із титлами Його святого імені «ІС ХС» написано «НІКА», що в перекладі з грецької означає «переможець». Розп'яття оточують слова стихири Животворчому Хресту Господньому: «Хресту Твоєму поклоняємося, Христе, чесному хранителю світу, спасенню нас, грішних, вірним перемозі».
Оборот хреста присвячений Пресвятій Богородиці. На ньому зображено чудотворну Свенську Печерську ікону Божої Матері, найдавнішу російську святиню, за переказом написану першим іконописцем Русі, ієромонахом Києво-Печерської обителі прп. Аліпієм. На іконі Мати Божа сидить на високому троні. Немовля Христос, що сидить на Її колінах, благословляє Божественною правицею преподобних Феодосія та Антонія Печерських, що стоять перед троном, родоначальників російського чернецтво та засновників Києво-Печерської Лаври.
Печерська ікона знаходилась у Києво-Печерській Лаврі до 1288 року. Прославлену багатьма чудесами святиню перевіз до Брянського Успенського чоловічого монастиря благовірного великого князя Романа Михайловича Чернігівського. Будучи у Брянську князь несподівано осліп. В надії на зцілення він послав до Печерського монастиря за чудотворною іконою Божої Матері. Ікону повезли на човнах, і під час однієї із зупинок вона зникла. Її знайшли на гілках дуба на горі неподалік річки Свени. На цьому місці, обраному Самою Богородицею для Своєї ікони, князь і отримав зцілення. На подяку він заснував там Свєнський монастир, в якому ікона знаходилася до його закриття в 1925 році. Нині вона зберігається у Третьяковській галереї у Москві.
В даний час у Києво-Печерській Лаврі знаходяться два чудотворні списки з стародавньої святині. Один із них, XVII століття, знаходиться в Далеких печерах біля «труни» преподобного Феодосія. У храмі в ім'я всіх преподобних Печерських — другий образ XIX століття, який у роки гоніння на Церкву нового часу зберіг архімандрит Києво-Печерської Лаври Спірідон, у схімі — Діонісій (Лукіч, † 2 вересня 1991 р.).
Святкування Свенської (Печерської) ікони Божої Матері відбувається 3/16 травня.
