Матеріал: срібло 925◦, позолота 999◦
Вага: 8,0 грам
Розмір: 33*24 мм
Техніка виконання: лиття, позолота, чорніння, ручна робота.
Молитва: «Преподобний отче Феодосія, моли Бога за мене»
Родоначальник російського загальножитнього чернецтво преподобний Феодосій Печерський († 1074) народився в 1008 році недалеко від Києва в невеликому місті Васильєві (нині м. Васильків Київської області) у боярській родині. У двадцять чотири роки св. Феодосій пішов із дому до Києва, де з благословення прп. Антонія Печерського блаженний Никон постриг його в ченці Печерського монастиря.
Після 1054 року, зі сходженням на Київський престол князя Ізяслава, слава про подвижників печерських розійшлася по всій Руській землі. У монастир почали стікатися за благословенням та молитвами багато людей. Число братії зросло і древні печери не вміщали всіх. Тоді великий князь подарував ченцям Берестову гору, в якій були печери монастиря, і вони звели першу наземну церкву в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці, а в 1062 році і самі переселилися з печер на поверхню. Це сталося після того, як брати вибрала в ігумени смиренного Феодосія.
Взявши начальство над монастирем, прп. Феодосій збудував наземні келії та церкву із загальною трапезою та обгородив монастир парканом. Він же ввів у монастирі та гуртожильний статут, складений на підставі статуту прп. Федора Студіта, в основу якого було покладено відсікання своєї волі, слухняність, невпинна праця та відмова від власності. При монастирі Феодосієм була побудована дивноприймниця, куди приймали хворих та убогих, і ченці доглядали їх. Служба в монастирській церкві стала доступною і для мирян, а прп. Феодосій став першим на Русі духовником і мирян, і ченців.
Свою кончину преподобний передбачив заздалегідь і в призначену годину сам ліг у труну, склавши хрестоподібні руки. На смертному одрі він пообіцяв брати, що оплакувала його, що залишає їх тільки тілом, духом же завжди буде з ними. І не лише тоді, а й досі молитвами преподобного отця Феодосія Бог не залишає його обителі.
Пам'ять святого звершується в день його вистави 16 (3) травня та в Соборі преподобних отців Києво-Печеських, у Далеких печерах відпочиваючих 10 вересня (28 серпня).
Зображення преподобного Феодосія виконано у формі кола, символу Неба та вічності. По краях його прикрашає орнамент із виноградної лози, яка з апостольських часів символізує Євхаристію. Сам преподобний зображений зі смиренно схиленою головою, у простому чернечому вбранні та благословляючою рукою. В другій руці у нього сувій із початком його молитви за Печерський монастир: «Господи, в ім'я Пресвятої Твоєї Матері винагороджений бути цей дім». На звороті церковно-слов'янською мовою написана молитва, звернена до самого святого: «Препочний отче Феодосія, моли Бога за мене».